.JPG)
.jpg)
ІМЦ міста Новограда-Волинського: Про авторські методичні розробки вчителів, які претендують на присвоєння педагогічного звання «учитель-методист»
За результатами атестації педагогічних працівників найвищу, яка може бути присвоєна – «вища кваліфікаційна категорія». Крім того педагогам можуть бути присвоєні педагогічні звання – «старший учитель» або «учитель-методист». Звичайно, існують спеціальні вимоги на відповідність категоріям та званням. За вимогою пункту 5.2. Типового положення про атестацію педагогічних працівників тим педагогам, яки мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», здійснюють науково-методичну і науково-дослідну діяльність, мають власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами, може бути присвоєно педагогічне звання «учитель-методист». Безумовно, перед радою інформаційно-методичного центру полягає необхідність організувати вивчення якості власних методичних розробок та їх відповідність вимогам на присвоєння педагогічних звань з метою удосконалення, схвалення або відхилення. Для цього вивчаються думки педагогів щодо якості розробок, враховуються міркування експертів, оцінюється їх практичне значення, здійснюється експертиза змісту розробок вчителів, методистами, науковцями, які визначають науково-методичний рівень роботи.
Власна методична розробка (ВМР) на присвоєння педагогічних звань вимагає новаторського підходу до розв’язання проблем, коли автор висуває ідеї, що мають значення в системі освіти (закладі).
Кандидат на присвоєння педагогічного звання у своїй роботі повинен:
· провести огляд і аналіз літератури з розглянутої теми;
· описати й обґрунтувати роботу з виділенням новизни, актуальності та практичної значущості, включаючи концепцію, принципи та інші елементи проблеми;
· оцінити й проаналізувати результативність на основі наукових методів збору й обробки інформації;
· дати рекомендації з упровадження ВМР у практику інших навчальних закладів;
· навести список використаної літератури відповідно до бібліографічних вимог.
Автор має запропонувати педагогічну ідею, її методичне втілення, практичне значення та дотримуватись відповідності змісту кожної з цих трьох складових.
У 2013-2014 навчальному році два новоград-волинських педагоги претендують на присвоєння педагогічного звання «учитель-методист» - учитель образотворчого мистецтва Новоград-Волинської загальноосвітньої школи №10 Лавренюк Ольга Петрівна та вчитель хімії, заступник директора школи №7 Герасимчук Олена Петрівна.
Кожний із вказаних педагогів має велику кількість досягнень у професійної діяльності, підготовку дітей до перемог у олімпіадах, творчих конкурсах та інші здобутки, але протягом міжатестаційного періоду Лавренюк О.П. та Герасимчук О.П. ще підготували власні методичні розробки.
Методична розробка Лавренюк О.П. «Розвиток художніх здібностей, творчості у сучасних школярів засобом використання продуктивних технологій» містить теоретичне обґрунтування і практичну реалізацію розвитку художніх здібностей та творчості у сучасних школярів засобом використання продуктивних технологій.
Розробка складається з чотирьох розділів. У вступі викладено актуальність проблеми застосування продуктивних технологій у сучасній школі.
Перший розділ присвячено опису форм та методів розвитку стійкого інтересу учнів до художньої діяльності, а саме, використанню нетрадиційних технік та інформаційно-комунікаційних технологій.
У другому розділі розкрито сутність кольоротерапії, психологічної дії кольорів та семантики кольорів в аспекті культурологічних уявлень.
Третій розділ містить характеристику продуктивного навчання на уроках мистецьких дисциплін та проективного навчання як однієї із модифікацій продуктивного навчання.
У четвертому розділі вміщено опис шляхів реалізації продуктивного навчання, зокрема, інноваційні технології, ігри з кольорознавства, тести та кросворди з мистецьких дисциплін.
У додатках подано інтерактивні ігри, вернісаж дитячих робіт, конспекти уроків та інші матеріали з досвіду роботи вчителя.
Методична розробка Герасимчук «Формування цілісного наукового світогляду школяра через використання міжпредметних зв'язків на уроках хімії» містить теоретичне обґрунтування та практичну реалізацію проблеми застосування міжпредметних зв'язків на уроці хімії в загальноосвітній школі. Розробка складається з трьох частин. У вступі викладено актуальність теми, у другій частині подана класифікація міжпредметних зв'язків, висвітлено системний підхід в організації відповідного навчання. Друга частина містить також практичні зразки використання міжпредметних зв'язків: орієнтовний зразок календарного планування спільних тем з хімії, фізики та біології. В основній частині є посилання на ті джерела інформації, які були використані під час дослідження проблеми.
Додаток містить конспекти уроків та позакласних заходів, в яких чітко прослідковується застосування міжпредметних зв'язків та окремо вказані компетентності, які формуються на відповідного уроці.
Методичні розробки Лавренюк О.П. та Герасимчук О.П. виконані в достатньому обсязі, відповідають встановленим вимогам.
Інформуючи освітянську громаду міста Новограда-Волинського про авторські розробки вчителів, які претендують на присвоєння педагогічного звання «учитель-методист», інформаційно-методичний центр сподівається на відгуки та рецензії на вказані роботи усіх зацікавлених осіб.
.GIF)
Коментарi